З'ясовано, що одним із проявів серцевої патології є порушення серцевого ритму та провідності. Оцінено стан провідної системи серця у хворих на цукровий діабет ІІ типу залежно від тривалості, тяжкості та стану компенсації захворювання. За допомогою холтерівського моніторування ЕКГ, стандартної ЕКГ обстежено 59 хворих на цукровий діабет ІІ типу з різними видами аритмії та 27 хворих без/або з незначними порушеннями серцевого ритму та провідності. Обстеження хворих проведено у стані компенсації та декомпенсації захворювання. Аналіз отриманих результатів показав, що у 82,1 % хворих на цукровий діабет ІІ типу найхарактернішою формою аритмії є шлуночкова екстрасистолія, пароксизми якої у 62 % хворих збігалися зі станом гіпоглікемії. У стані гіперглікемії з ознаками кетоацидозу в 54 % електрокардіографічні зміни проявлялися пароксизмами миготливої аритмії та синусової тахікардії. Під час оцінки зв'язку між тривалістю діабету й аритміями серця не виявлено прямої залежності, але число і тяжкість аритмій залежали від тяжкості діабету, ступеня компенсації захворювання і проявів атеросклеротичних порушень. Однією з основних умов зменшення цих порушень є нормалізація вуглеводного обміну та інших метаболічних розладів у поєднанні, за необхідності, з антиаритмічною терапією.

Установлено, что одним из проявлений сердечной патологии являются нарушения сердечного ритма и проводимости. Оценено состояние проводящей системы сердца при сахарном диабете II типа в зависимости от длительности, тяжести и состояния компенсации заболевания. С помощью холтеровского мониторирования ЭКГ, стандартной ЭКГ обследованы 59 больных сахарным диабетом II типа с различными видами аритмий и 27 больных без или с незначительными нарушениями сердечного ритма и проводимости. Обследование проведено в состоянии компенсации и декомпенсации заболевания. Анализ полученных результатов показал, что у 82,1 % больных наиболее частой формой аритмии являлась желудочковая экстрасистолия, пароксизмы которой у 62 % совпадали с состоянием гипогликемии. В состоянии гипергликемии с признаками кетоацидоза у 54 % больных электрокардиографические изменения проявлялись пароксизмами мерцательной аритмии и синусовой тахикардии. При оценке связи между длительностью диабета и аритмиями сердца не выявлено прямой зависимости, однако число и тяжесть аритмий зависели от тяжести диабета, степени компенсации заболевания и выраженности атеросклеротических нарушений. Одним из основных условий уменьшения этих нарушений является нормализация углеводного обмена и других метаболических изменений в сочетании, при необходимости, с антиаритмической терапией.

The course of ischemic heart disease is characterized by high incidence of heart rhythm and conductivity disorders. In the present research, with the help of standard ECG, ECG-monitoring, the state of heart conducting system was studied in diabetic patients. The received data show the dependence of changes in heart rhythm and conductivity in diabetic on compensation, duration and severity of the disease. The analysis of the received results has shown, that in 82,1 % of patients the most common form of arrhythmia was ventricular extrasystolia coincided with hypoglycemia. In a condition with attributes of hyperglycemia in 54 % of patients ECG changes were shown by paroxysmal atrial fibrillation and tachycardia. One of basic conditions for reduction ofthese disorders is normalization of carbohydrate metabolism and other metabolic disorders in combination with special therapy, if necessary.

Досліджено особливості виникнення та розвитку порушень серцевого ритму та провідності у хворих на цукровий діабет II типу з ішемічною хворобою серця (ІХС). На підставі даних холтерівського моніторування електрокардіограми визначено характер аритмій за наявності даних патологій, серед яких домінує екстрасистолія високих градацій. Визначено вплив хронічних діабетичних ускладнень, мікросудинної ішемії, різких коливань глікемії протягом доби, станів гіперглікемії та гіпоглікемії, показників артеріального тиску на виникнення аритмій у хворих на цукровий діабет II типу. Охарактеризовано особливості дисліпідемій, порушень електролітного обміну та реологічних змін крові у разі поєднання ІХС та цукрового діабету II типу як патогенетичних чинників виникнення розладів серцевого ритму. Встановлено необхідність стабілізації показників глікемії у процесі лікування порушень серцевого ритму, що сприяє зменшенню частоти аритмій або їх повному зникненню. Виявлено позитивний вплив статинів і препаратів альфа-ліпоєвої кислоти на перебіг аритмій. За даними доплерехокардіографії встановлено значення зміни показників кардіо- та гемодинаміки у виникненні порушень серцевого ритму та провідності. Запропоновано методи оптимізації лікування суправентрикулярних аритмій у хворих на цукровий діабет II типу з ІХС шляхом застосування комплексної терапії (ретардної форми верапамілу гідрохлориду, терапевтичних доз мілдронату та препаратів альфа-ліпоєвої кислоти).